В основу книжки Анни Лембке, професорки психіатрії та наркології в Медичній школі Стенфордського університету та керівниці Стенфордської клініки подвійної діагностики наркозалежності, лягли історії її пацієнтів, які боролися із залежністю та перемогли її. Вони дали змогу розповісти про свою боротьбу, щоб вона слугувала уроком для інших.

Сьогодні в розвинених країнах дефіцит змінився достатком і пересиченням. У них повно їжі, покупок, сексу, всіляких ліків, є Facebook, YouTube, Instagram та інші віртуальні радощі, яких стає дедалі більше. Смартфон стає ще одним різновидом залежності, до того ж абсолютно легальним. Якщо людина ще не підсіла на цифрову голку, це всього лише питання часу.

Виникнення залежності пов’язане з виділенням дофаміну, саме в цьому гормоні вимірюється адиктивний потенціал. Що більше дофаміну отримує людина під час якогось приємного досвіду, то ймовірніше виникнення залежності.

Розсмакувавши щось приємне, ми хочемо повторити цей момент, чи то друге тістечко, чи то продовження фільму, що дуже сподобався, чи то книжки, чи то відеоігри. Під час такого бажання в мозку відбувається зміщення балансу між болем і задоволенням у бік болю, коли ми не отримуємо те, що хочемо.

Про нейробіологію залежності та про те, як знайти здоровий баланс між задоволенням і болем, авторка має кілька важливих ідей.

Зміст дайджесту

1Завершальні коментарі

1

У сучасному світі створено сприятливе середовище для будь-якого роду залежностей

Людині від природи властиво уникати болю і прагнути задоволення. Це цілком природно. Але коли правильний баланс між болем і задоволенням порушується, виникає залежність. До задоволень прагнуть усі, але деякі з них настільки затягують, що людина вже не має сили без них обійтися. Зовсім не обов’язково, щоб це були саме наркотики чи алкоголь. Для когось це перегляд серіалів, або читання любовних романів, або віртуальний секс. Ці нешкідливі захоплення стають проблемою, коли починають забирати дедалі більше часу й замінюють спілкування з друзями та сім’єю, заважають працювати та жити.

Залежність — це нав’язливе вживання речовини або повторювана поведінка, попри її явну шкоду. Проблема нав’язливої поведінки не завжди настільки очевидна, як залежність від речовин, але поширена набагато ширше.

Що легше дістати наркотик, то вища ймовірність пристрасті. Якщо він легальний, то легкість стає незвичайною. Так, США останніми роками охопила справжня епідемія вживання опіоїдів — оксиконтину, вікодину, дурагезіку та інших. Їх прописували всім охочим, що призвело до зростання показників залежності від опіоїдів і спричинених ними смертей. Ті, хто починав з опіоїдів, прописаних лікарем, із часом переходили на протизаконні опіоїди на кшталт фентанілу та інших, що збільшувало випадки передозування.

Легкий доступ — не єдина причина появи залежності. Спадковість теж відіграє важливу роль. Якщо в роду у вас були залежні люди, це збільшує ризик. Психічно хворі люди легко впадають у залежність, хоча зв’язок між їхньою хворобою і залежністю не очевидний.

Людина легко може приохотитися до наркотичних речовин, щоб легше пережити травми, неприємності та бідність. Але один із найнебезпечніших чинників — саме широка доступність речовин, що спричиняють звикання. Сучасні технології збільшили не тільки доступ, а й кількість речовин, їхню ефективність і різноманітність.

Опіоїди випускаються у величезному розмаїтті форм: у таблетках, ін’єкціях, пластирах, назальних спреях, навіть у льодяниках. З’явилися електронні сигарети, нікотину в яких не менше, ніж у звичайних сигаретах, і випускаються вони з різними смаками. Коноплі додають у печиво, торти, тістечка, мармелад, масло, чай та інші продукти. В їжу додається багато цукру, солі, жиру, штучних ароматизаторів, щоби посилити задоволення від їжі.

Активно розвиваються цифрові наркотики: онлайн-порнографія, азартні ігри, відеоігри. Сама технологія теж спричиняє звикання. Наприклад, покупки в Інтернеті заворожують самим серфінгом сторінками, порівнянням різних варіантів, пошуком знижок.

Один із пацієнтів Лембке підсів на інтернет-покупки речей, 90 відсотків яких не були йому потрібні. Задоволення починалося з рішення щось купити, тривало, поки він чекав на посилку, і завершувалося в момент її розпакування. Щойно він розгортав посилку, він майже одразу ж втрачав до покупки цікавість. Усе його житло було забите непотрібними речами, купленими на величезні кредити. Навіть борги на десятки тисяч доларів не змусили його зупинитися. Він просто перейшов на дешеві товари на кшталт брелоків для ключів, темних пластикових окулярів і пластикових кухлів.

Інший пацієнт автора настільки допався до сексу в Інтернеті, перегляду порно та секс-іграшок, що не зумів побудувати живі стосунки. Розлучення він сприйняв майже з полегшенням, дійшовши висновку, що віртуальний секс кращий за реальний. Знадобилася довга робота, щоби позбавити його сексуальної залежності, і важливою її частиною стало позбавлення від усього, що могло навести його на думку знову повернутися до колишніх звичок.

Сприяє залежності й надмірна зніженість сучасної людини. Діти в розвинених країнах здебільшого ростуть у любові та турботі, їх не б’ють і не карають, батьки намагаються діяти з емпатією, розвивати їх м’яко та без примусу. З одного боку, це добре, що жорстокості стає менше, а безпеки — більше. Але проявився зворотний бік цієї безпеки: діти ростуть у тепличних умовах, у штучному середовищі, де їм ніхто не зашкодить, але водночас не матимуть можливості підготуватися до життя в реальному світі.

Батьки захищають дітей від небезпек і негараздів, тим самим формуючи страх перед неприємностями. Ми хвалимо їх за все на світі, не піклуючись про те, заслужили вони це чи ні. Вони ростуть, не знаючи про власні недоліки, нетерпимими до найменшого дискомфорту й поглиненими різними формами гедонізму. У підсумку діти виростають слабкими, розпещеними, часто відчувають почуття тривоги, депресії та не реалізують свій потенціал. Прагнучи повністю позбавити їх болю в дитинстві, ми розвиваємо в них нульову терпимість до неприємних відчуттів.

2

Намагаючись позбавити пацієнтів болю, лікарі перетворюють частину з них на наркоманів

Медицина практикує підхід, де болю потрібно позбуватися за всяку ціну. На початку XIX століття лікарі неохоче використовували загальну анестезію, вважаючи, що біль посилює імунну систему. Доказів цьому немає, зате певно відомо, що приймання опіоїдів під час операції уповільнює регенерацію тканин.

Від лікарів сьогодні очікують позбавлення пацієнта від болю. Будь-які форми болю вважаються небезпечними, бо він нібито залишає в мозку неврологічну рану, що не загоюється. Щоби повністю позбавити людей від болю, створена величезна кількість таблеток — як анальгетиків, так і антидепресантів і стимуляторів, що рятують від душевного болю.

Весь світ, особливо США, споживає все більше стимуляторів, таких як аддерал і риталін. З 2006 по 2016 рік їх споживання подвоїлося, зокрема в дітей до п’яти років. Дві третини американських дітей із синдромом дефіциту уваги та гіперактивністю (СДУГ) отримують стимулятори. Щоб компенсувати приймання стимуляторів, призначають бензодіазепіни (ксанакс, валіум та інші).

Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love” Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love”

Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love”

Читайте тільки те, що заслуговує вашої уваги
ми вже відібрали 291 найкращих книжок та продовжуємо додавати нові щонеділі
Читайте тільки суть, без вступів, повторів та води
одна книга за ~30 хвилин
Читайте українською та вивчайте її нюанси
в кожному дайджесті по одному цікавому правилу рідної мови
Підтримуй українське!