1

Вибір: маніпуляції чи актуалізація?

Маніпуляції міцно вкоренилися в нашому повсякденному житті, тому зазвичай ми звертаємо увагу лише на найбільш очевидні чи образливі з них.

Причини маніпуляції

Однією з причин виникнення маніпуляцій Еверетт Шостром називає наявність у людині внутрішнього конфлікту між її прагненням до незалежності та бажанням знайти опору у своєму оточенні.

Еріх Фромм виділяв ще одну причину, яка спонукає людей маніпулювати один одним — потреба в коханні.

Згідно з його думкою, люди вважають, що чим досконалішими вони стануть перед близькими, тим більше їх любитимуть. Заслужити любов не так просто, тому маніпулятор у відчаї вдається до іншого варіанта: він намагається домогтися абсолютної влади, яка змусила б іншу людину робити те, що подобається самому маніпулятору, відчувати те, що хоче він, тобто перетворити іншого на річ, на свою власність.

Третю причину маніпулятивної поведінки запропонував Джеймс Б’юдженталь та екзистенціалісти. Споглядаючи непередбачуваність навколишнього світу і відчуваючи своє безсилля перед ним, пасивний маніпулятор вирішує для себе: «Якщо я не можу контролювати все те, що впливає на моє життя, я відмовляюся контролювати що б там не було».

Як четверте припущення щодо можливих причин маніпулятивної поведінки автор називає гіпотези Джея Хейлі, Еріка Берна та Вільяма Глассера. Джей Хейлі припускав, що деякі люди відчувають страх перед близькими міжособистісними відносинами та намагаються уникнути можливості їх виникнення. Ерік Берн вважав, що для того щоб керувати своїми емоціями й у такий спосіб уникати близьких стосунків, люди грають одне з одним у різноманітні ігри. Вільям Глассер, своєю чергою, висунув гіпотезу про те, що одним із базових людських страхів є страх залученості.

Для маніпулятора характерним є перебільшення своїх зобов’язань або, навпаки, применшення своєї відповідальності.

2

Хто такий маніпулятор

У кожному з нас живе маніпулятор, і для того, щоби побачити його, треба лише зазирнути всередину себе й уважніше придивитися.

Автор згоден з ідеєю Фредеріка Перлза про те, що в будь-кому з нас «є дві сторони — «собака зверху» й «собака знизу». «Собака зверху» — це активна сторона — енергійна, домінантна й авторитарна. «Собака знизу» — це пасивна сторона — поступлива й покірна. Кожна із цих сторін може виражатися або маніпулятивним, або креативним, актуалізаційним способом».

Серед усього різноманіття маніпуляторів автор виділяє кілька основних типів:

• «Собака знизу». «Собака зверху»

• «Слинтяй». Чутливість. «Диктатор». Сила.
• «Причепа». Залежність. «Калькулятор». Перевірка.
• «Хороший хлопець». Сердечність. «Задирака». Агресія.
• «Захисник». Допомога. «Суддя». Критика.