Джеймі Метцль — геополітичний експерт, футуролог, письменник, колишній член Ради національної безпеки в Білому домі. Ще під час роботи в Раді національної безпеки, коли увага всіх була прикута до міжнародного тероризму, він зацікавився питаннями генетичної революції та біотехнологіями. Йому здавалося, що ці сфери вимагають не менш пильної уваги, ніж тероризм та інші нагальні проблеми. Управління та маніпулювання складом людських генів відкривали як запаморочливі можливості, так і таїли в собі багато небезпек.

Метцль почав писати статті на цю тему і виступати з лекціями у всьому світі про майбутнє генної інженерії. Чим більше він заглиблювався у вивчення предмета, тим виразніше переконувався, що здебільшого люди не замислюються про майбутню генетичну революцію. Свої міркування з цього приводу він виклав у науково-фантастичних романах Genesis Code і Eternal Sonata. Однак на зустрічах із читачами він переконався, що цікава сюжетна канва поглинає всю їхню увагу, а головна тема розмивається яскравими епізодами та несподіваними поворотами. Метцль тим часом і далі заглиблювався в тему і поступово дійшов висновку, що після мільйонів років еволюції нашого виду за одним сценарієм він ось-ось почне еволюціонувати по-іншому.

Сьогодні зміна людства на генетичному рівні вже не наукова фантастика, а природний наслідок розвитку біотехнологій. Головне питання в тому, як розвиватиметься цей процес і куди його спрямують.

Автор вважає, що наша біологія є ще однією системою інформаційних технологій. Наші гени — той самий код, який можна записувати, зламувати та змінювати. З одного боку, ця ідея лякає, з іншого — в ній приховані величезні можливості. І генетична революція настане набагато раніше, ніж нам здається, і спиратиметься на технології, які вже є, такі як, наприклад, ЕКЗ.

Сьогодні ЕКЗ дає змогу виявити багато генетичних захворювань. Надалі генетику дітей можна буде змінювати на ширшому рівні, перемагаючи більше хвороб ще до появи немовляти. Не за горами час, коли жінки, які проходять ЕКЗ, матимуть змогу запліднити не з десяток своїх яйцеклітин, а цілі сотні, щоби обрати з цих сотень найбільш здорові та життєздатні.

Щобільше, вони зможуть ще й редагувати гени. Така технологія вже є давно, але сьогодні з’явилися інструменти, які дають змогу це зробити точно, швидко та доступно. Метцль вважає, що за допомогою технологій, подібних до CRISPR та інших того ж рівня, можливо буде надати ембріонам будь-які якості, додавши до їх генів ДНК інших людей, тварин або створені штучно.

,

Батьки, наприклад, зможуть уникнути ризику багатьох генетичних захворювань і обрати своїй майбутній дитині такі якості, як вищий інтелект, більшу здатність до емпатії та більшу екстравертність. Згодом, на думку автора, люди все більше схилятимуться до зачаття поза материнським організмом, оскільки зачаття у природний спосіб стане непотрібним ризиком. Можливо, це навіть закріплять на законодавчому рівні.

Людство приймає нові технології, які покращують його життя, чи це ядерна енергія, чи пластична хірургія. Не стане винятком і редагування генів. Тому найближчим часом можна усунути генетичні захворювання, розширити можливості організму, підготувавши його, наприклад, до життя в умовах глобального потепління або існування на інших планетах.

Проте задоволені такою генетичною революцією будуть далеко не всі — з релігійних чи інших ідеологічних мотивів, чи міркувань безпеки. Насправді генетична революція потребує широкого обговорення. Як позначаться такі технології на нашій людяності? Хто ними користуватиметься — певні привілейовані особи чи будь-яка людина отримає доступ до них? Можна за допомогою цих технологій зменшити людські страждання, ліквідувати хвороби, досягти здоров’я та добробуту для всіх, а можна зробити їх надбанням небагатьох обраних. Хто прийматиме рішення щодо генофонду всього людства?

Швидше за все, рішення з цього питання будуть ухвалюватися колегіально, за участю цивільних рухів та політичних структур. Але для початку треба вивчити, що являє собою передова генетична інженерія і які ризики поєднуються з її величезними можливостями.

Зміст дайджесту

1Соціальні норми щодо дітонародження згодом змінюються2Секвенування геному людини буде незабаром широко доступним і дасть змогу лікувати безліч захворювань3За допомогою генетики батьки зможуть обрати не тільки стать дитини, а ширший набір її якостей4Народження дітей у природний спосіб згодом неминуче відійде в минуле5За допомогою сучасних технологій можна редагувати ДНК6Високі технології генної інженерії можуть зіткнутися з активним суспільним протистоянням7Генетична революція має як творчі, так і руйнівні сторони8Завершальні коментарі

1

Соціальні норми щодо дітонародження згодом змінюються

Розвиток генетики, особливо секвенування геному, дало можливість визначити, що гени багато в чому визначають інтелект, зростання та інші властивості кожної особи, а також спадкові хвороби. В експресії генів важливу роль відіграє РНК (рибонуклеїнова кислота). За допомогою епігенетичних міток вдалося визначити певні захворювання, спричинені мутаціями одного гена. До них, зокрема, належать муковісцидоз, хвороба Хантінгтона, м’язова дистрофія, хвороба Тея-Сакса та інші.

У випадку деяких із цих хвороб достатньо успадкувати мутуючий ген тільки від одного з батьків — такі розлади назвали домінантними. У разі хвороби Тея-Сакса на народження хворого потомства впливають мутації обох батьків. Іноді іншим, здоровим генам вдається протидіяти мутації, і дитина народжується здоровою, але ризик однаково великий.

Хворобу Тея-Сакса ще називають хворобою ашкеназьких євреїв, серед яких вона була століттями дуже поширена. Хвороба важка й невиліковна, що виявляється в ранньому дитинстві та юності. Один із 27 ашкеназів — носій мутації, і донедавна сотні євреїв у всьому світі помирали від цієї хвороби. Сьогодні майже ніхто від неї не вмирає. Це диво вдалося здійснити завдяки генетиці та несподіваній підтримці ортодоксальних рабинів, вкрай консервативних у питаннях шлюбу та народження дітей.

У 1969 році вчені ідентифікували фермент, пов’язаний з  носіями хвороби, та розробили аналіз крові, що дає змогу виявити дефектний ген серед потенційних батьків. Єврейські громади широко розповсюджували інформацію у всьому світі, розповідаючи про цей аналіз в громадських центрах та синагогах США, Канади, європейських країн та Ізраїлю. Якщо з’ясовувалося, що пари, які одружилися або планують це зробити, були носіями гена, їм рекомендували усиновлення дітей або переривання вагітності, якщо вона вже була. Останнє, хоч і було болючим вибором, але не таким, як народження хворої дитини, допомогти якій батьки не в змозі. Ортодоксальна громада оголосила обов’язковим генетичне тестування нареченого та нареченої, чого ще нещодавно неможливо було й уявити.

Сьогодні здається дивним, що колись штучне запліднення викликало різке відторгнення. У Великій Британії велися перші досліди щодо вирощування заплідненої яйцеклітини у пробірці та подальшої імплантації її в матку жінки. Перші досліди були невдалими, яйцеклітина не закріплювалася як треба. Але в 1977 пара, яка безрезультатно намагалася народити дитину протягом 9 років, Джон і Леслі Браун, погодилася на запліднення із пробірки. У результаті через 9 місяців у них народилася здорова дівчинка, перша «дитина з пробірки», точніше, з яйцеклітини, заплідненої поза материнським організмом.

У багатьох людей це викликало захоплення, але далеко не всіх. Католики оголосили процес морально неприйнятним та неприродним, оскільки певні ембріони відкидалися і дитина народжувалася без статевого акту між подружжям. Проти виступила й Американська медична асоціація, члени якої вважали пробіркове зачаття надто агресивним. Один із журналів назвав пробіркове зачаття загрозою людству, ще страшнішим за атомну бомбу. Його називали аморальним, що ставить під сумнів людяність у зародженні життя. Нещасні батьки отримували листи, повні погроз та образ. Проте минув час — і сьогодні штучне запліднення мало  кого дивує.

Генетика пішла ще далі з відкриттям секвенування геному: за його допомогою на стадії ЕКЗ можна вибрати стать майбутнього потомства та визначити генетичні порушення, пов’язані з певною статтю. Так з’явилися передімплантаційна генетична діагностика (ПГД) та передімплантаційний генетичний скринінг (ПГС). Спочатку за їх допомогою тестувалися хромосомні аномалії, потім специфічні мутації одного гена, що спричиняє хвороби. Їх можна проводити на запліднених яйцеклітинах на ранній стадії.

Автор вважає, що колись обов’язкове ЕКЗ для всіх стане соціальною нормою, а звичайне дітонародження стане примхою, що загрожує поганими наслідками для майбутнього потомства.

У 2014 році Apple та Facebook почали оплачувати витрати своїх співробітниць на заморожування яйцеклітин. Спочатку піднялася хвиля обурення, багато хто це розцінив як заохочення відстрочення материнства в ім’я роботи на компанію. Але не всі — інші побачили в цьому розширення можливостей та прав жінок. Незабаром цей приклад наслідували Amazon, Google, Intel, Microsoft, Spotify і Wayfair, а Starbucks, Facebook, Uber і NewsCorp включили ЕКЗ в медичну страховку співробітників.

2

Секвенування геному людини буде незабаром широко доступним і дасть змогу лікувати безліч захворювань

Вивчення геному людини — дуже складний процес, у якому неможливо уникнути великих даних і штучного інтелекту. Програмне забезпечення глибокого навчання не тільки дає змогу точніше, ніж рентген, діагностувати рак зі знімків молочної залози та інших органів. Воно може порівнювати геномну інформацію пацієнтів з їхніми медичними анкетами, де містяться всі дані аналізів та захворювань, щоби діагностувати наявні та прогнозувати майбутні можливі хвороби.

Сьогодні великі світові корпорації проводять дослідження в галузі розвитку генетики та геному зокрема. Канадська компанія Deep Genomics вивчає синтез геноміки та ШІ, оскільки біологія доступна для розуміння лише ШІ, а не людського розуму, нездатного охопити її повною мірою. Google та китайська корпорація Wuxi NextCODE разом створюють складні хмарні системи ШІ, які працюватимуть над величезною кількістю даних генетичного секвенування. Ісландська компанія deCODE Genetics містить 100 тисяч зразків крові ісландців разом з їхніми медичними даними, що дає змогу виявляти гени, пов’язані з різними захворюваннями. Фармацевтична компанія AstraZeneca до 2026 планує секвенувати 500 тис. геномів на матеріалі своїх клінічних випробувань. Беруть активну участь у накопиченні генетичних даних і уряди різних країн.

Унаслідок цих зусиль за поточне десятиріччя у світі може бути секвеновано приблизно 2 млрд геномів людини.

Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love” Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love”

Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love”

Читайте тільки те, що заслуговує вашої уваги
ми вже відібрали 291 найкращих книжок та продовжуємо додавати нові щонеділі
Читайте тільки суть, без вступів, повторів та води
одна книга за ~30 хвилин
Читайте українською та вивчайте її нюанси
в кожному дайджесті по одному цікавому правилу рідної мови
Підтримуй українське!