Дихання здається абсолютно тривіальним процесом, що не потребує якихось особливих навичок. Проте через цю буденність ми часто недооцінюємо його важливість. На думку автора книги, наукового журналіста Джеймса Нестора, наше здоров’я насамперед залежить від дихання. Наше харчування, фізична активність, генетика та вік теж важливі, але не настільки.

Якось Джеймс Нестор переніс важку пневмонію, після якої довго не міг відновитися. За рекомендацією лікаря він прийшов на сеанс лікувальної дихальної гімнастики, щоби відновити душевну та фізичну рівновагу. Його та ще кількох учасників сеансу попросили повільно вдихати та видихати через ніс, повністю зосередившись на процесі дихання. Довгий час нічого не відбувалося й автор почав шкодувати, що погодився на сеанс. Він поглядав на інших учасників і бачив, що вони мають ті самі почуття. Сеанс був безплатний, і ввічливість не дозволяла йому піти. Але раптом у якийсь момент усе змінилося, начебто він почав сеанс однією людиною, а закінчує зовсім іншою. У кімнаті був легкий протяг, але Нестор виявив, що весь змок, як після інтенсивного тренування. Тепер він почував себе набагато краще, ніж до сеансу, а наступного дня ще краще. Він почав добре спати, відчував легкість та спокій, і всі наслідки пневмонії зникли безслідно. Це викликало в нього живий інтерес до дихальних практик.

Нестор розпитував фрідайверів, вивчав давні напрацювання про дихання, розмовляв із вченими, які вивчають можливості дихання. У результаті він дійшов висновку, що наш спосіб дихати був колись зовсім іншим, і сьогодні 90 відсотків людей дихають неправильно. Саме неправильне дихання спричиняє та посилює багато хронічних захворювань. У той самий час багато хвороб, які вважалися невиліковними, можуть відступити завдяки дихальним вправам.

Книга Нестора — спроба відродити втрачене мистецтво та науку дихання. Ось кілька ідей із неї.

Зміст дайджесту

1Сучасна людина вміє дихати набагато гірше, ніж її первісний пращур2У процесі дихання величезна роль належить носу3Дихальні практики допомагають збільшувати місткість легень, покращуючи стан кісткового апарату та м’язів грудей4Видих так само важливий, як вдих5Повільне та ритмічне дихання має цілющу силу6Інтенсивне дихання упродовж недовгого часу підвищує можливості людини7Дихання важливе не тільки для фізичного, а і для емоційного стану8Завершальні коментарі

1

Сучасна людина вміє дихати набагато гірше, ніж її первісний пращур

Здавалося б, як можна дихати краще чи гірше, якщо людина здорова? Еволюція означає зміни, але не завжди зміни на краще. Людське тіло безперервно змінювалося, і замість того, щоб удосконалюватися, воно набуває все більше особливостей, шкідливих для нашого здоров’я. Кістки стають дедалі тендітнішими, зуби — нерівними та схильними до карієсу, ноги та спини болять, а дихаємо ми все гірше й гірше. У первісні часи носи наших пращурів були набагато більшими, а ніздрі — значно чутливішими. Вони могли вловлювати запахи не гірше за тварин, робити примітивні кам’яні знаряддя і здирати зі здобичі шкуру.

Поїдання сирого м’яса та диких плодів було нелегкою справою, і люди навчилися подрібнювати їжу, б’ючи її об каміння. Це допомагало швидше пережовувати та перетравлювати їжу, заощаджуючи енергію. Мозок людини ставав більшим. 800 тисяч років тому люди почали обробляти їжу на вогні й термообробка додавала їжі калорії. Кишківник, який тепер міг перетравлювати оброблену їжу, а не грубу, як дикі фрукти та овочі, скоротився, а мозок збільшився ще більше. Наші пращури все менше зовні були схожі на мавп і все більше — на сучасних людей.

Оскільки мозок збільшувався, йому був потрібний більший череп. Щелепам уже не треба було перемелювати грубу їжу, їх кістки ослабли та стали тоншими. Ніс наших предків був приблизно такий самий, як у мавп, тобто не стільки ніс, скільки величезні ніздрі. Але зі зростанням мозку формувався ніс, зменшувався рот, зменшувався простір у горлі. Чим більше обробленої їжі їли люди, тим більше ставав мозок і щільніше дихальні шляхи. Маленький ніс гірше фільтрував повітря, ніж роздуті мавпячі ніздрі, впускаючи в організм більше патогенів та бактерій. Наша здатність дихати погіршувалась протягом століть.

У місцях із холодним кліматом носи наших предків стали вужчими та довгими, щоби повітря зігрівалося, перш ніж потрапити в легені. Шкіра ставала світлішою, щоб увібрати більше сонячного світла і, відповідно, вітаміну D. У спекотному кліматі шкіра стала темною, захищаючи від сонця, носи — ширшими та плоскішими, зручнішими для вдихання гарячого та вологого повітря. Змінилася й людська гортань. Вона опускалася все нижче, щоби пристосувати мовний апарат до голосової комунікації. З цим опущенням гортані нам стало легше розмовляти, але важче дихати. Людина могла подавитися дрібним предметом і померти від цього — єдиний вид у природі.

Ми навчилися добувати вогонь, переробляти їжу, розвинули та збільшили свій мозок і здобули здатність розмовляти, але заплатили за це високу ціну — нам стало набагато важче дихати, ніж колись. Людство знайшло способи перемогти багато хвороб, від яких страждали наші предки, побудувати міста, створити науку, збільшити тривалість життя. Але ми втратили зв’язок із найважливішою біологічною функцією — вмінням правильно дихати.

2

У процесі дихання величезна роль належить носу

Багато людей не можуть правильно дихати носом. Якщо дихання стає частішим, вони починають хапати повітря ротом. Бігуни на ранковій пробіжці, збільшуючи темп та відчуваючи, що їм не вистачає дихання, дихають ротом. Це неправильно та шкідливо для здоров’я.

Ніс очищає повітря, нагріває та зволожує його для полегшення роботи легень — легшого поглинання. Але це далеко не єдина його функція. Неправильне дихання носом корелює з еректильною дисфункцією, підвищенням артеріального тиску, порушенням травлення. Дихання носом важливе для нормальної роботи серцево-судинної системи.

У 1970–1980-х роках норвезько-американський ортодонт Егіль Харволд провів експеримент на макаках-резусах. Він ввів силіконові затички їм у ніздрі, щоби вони не могли дихати носом. Два роки нещасні мавпи дихали лише ротом. Водночас він вимірював їхні зубні дуги, кути підборіддя, довжину морди та інші параметри. Згодом зубні дуги мавп викривилися, зуби стали кривими, навіть зменшився зріст. Схожі експерименти проводили японські вчені на щурах. Щури із заткненим носом, що дихали через рот, сильно отупіли. Їм знадобилося вдвічі більше часу, щоби знайти вихід із лабіринту, ніж їхнім родичам, які дихали нормально. Коли людина дихає ротом, її фронтальна кора недоотримує кисню.

Дихання ротом змінює тіло взагалі й дихальні шляхи зокрема в гірший бік.

М’які тканини в задній частині рота стають пухкими, утруднюючи дихання. Вдихання через ніс викликає прямо протилежний ефект.

Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love” Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love”

Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love”

Читайте тільки те, що заслуговує вашої уваги
ми вже відібрали 291 найкращих книжок та продовжуємо додавати нові щонеділі
Читайте тільки суть, без вступів, повторів та води
одна книга за ~30 хвилин
Читайте українською та вивчайте її нюанси
в кожному дайджесті по одному цікавому правилу рідної мови
Підтримуй українське!