1

Щастя складається з відчуттів задоволення та сенсу

Люди схильні прирівнювати щастя до задоволень та приємних занять. Однак навряд чи хтось дійсно захоче провести все життя за відеоіграми, поїданням солодощів та переглядом серіалів. Життя, присвячене винятково задоволенням, більшості видалося б незадовільним, йому бракувало б сенсу.

Спираючись на результати досліджень добробуту, автор визначає щастя, як поєднання відчуттів задоволення та сенсу впродовж часу. Наші повсякденні справи та заняття є різними поєднаннями задоволення й сенсу, крім того, вони мають різне значення для різних людей залежно від їх переваг. Навчання може бути складним і приносити мало задоволення, але воно здебільшого має сенс. Те саме можна сказати про робочі або батьківські обов’язки.

Крім того, важливо розрізняти, як ми трактуємо щастя. Автор виділяє два типи трактувань — оцінювання та відчуття. Одне й те саме заняття може оцінюватися людиною позитивно, але водночас під час нього вона може відчувати себе виснаженою та нещасною. Автор наводить у приклад подругу, яка постійно скаржиться, що нещасна на роботі в медійній компанії, але водночас їй подобається там працювати. Її відчуття від роботи відрізняються від оцінювання. Автор порівнює різницю між відчуттями та оцінюванням з відеофільмом та фотографією. Подруга вважає щоденний «фільм» про роботу обтяжливим, але загальне фото її влаштовує. Однак у такому підході є небезпека. Позуючи для фотографії, ми можемо демонструвати радість, якої насправді немає. А ось відеокамера фіксує зміну емоцій у часі. Подруга автора виглядає радісною на фотографії, оскільки їй подобається абстрактна ідея роботи у великій компанії, але якщо зняти її роботу на відео, запис покаже, що жінка почувається нещасною. Автор радить більше фокусуватися не на загальній картині, а на процесі, що розгортається в часі, на повсякденних почуттях — які емоції ми відчуваємо, займаючись тією чи іншою справою, досягаючи тієї чи іншої мети.

Багатьом людям дуже не вистачає вміння фокусуватися на своїх відчуттях, через що вони не можуть почуватися щасливими. Люди можуть говорити про те, що завдяки просуванню по службі або зростанню доходів почуваються щасливішими, але насправді їхні почуття будуть говорити про інше.

Друга складова щастя — відчуття сенсу. Без нього навіть найприємніші заняття з часом починають викликати нудьгу, здаватися марними. Сенс автор теж розглядає як відчуття, пов’язане із задоволенням, значущістю та корисністю.

Осмислені дії не завжди приносять радість. Наприклад, перетягування коробок під час переїзду особливої ​​радості не приносить, але сенс у цьому є. І навпаки, романтична комедія може бути веселою, але абсолютно безглуздою, тому після її завершення ви можете відчувати порожнечу всередині та сердитися через втрачений час. Батьки знають, що діти вимагають багато уваги та енергії. Якби ми судили тільки з позицій задоволення, то цей час не вносив би вклад у щастя, але якщо взяти до уваги відчуття сенсу, пов’язане з ним, то внесок стає величезним.

Щастя має містити сенс і задоволення. Автор називає це принципом задоволення та сенсу — ПЗС. Ми шукаємо задоволення й сенс і прагнемо уникати прикрощів та безглуздості. У той самий час завдяки дії цього принципу ми можемо обертати на благо негативні емоції. Наприклад, гнів на себе через невдачі може змушувати шукати нові рішення.

Корисно проаналізувати співвідношення задоволення й сенсу в житті. Як ви зазвичай проводите час: осмислено і з користю чи бездумно заради розваги; які книги читаєте, які дивитеся фільми та серіали? Що вами керує більшою мірою — пошук задоволення чи пошук сенсу? Тут немає правильних чи неправильних відповідей, у кожної людини може бути своє оптимальне співвідношення задоволення та сенсу, які й становлять щастя. Якщо ви вважаєте, що у вашому житті не вистачає сенсу, а задоволення більше, ніж потрібно, подумайте, які справи можуть змінити це співвідношення в потрібний вам бік. І навпаки — додайте в розпорядок більше задоволень, якщо вам здається, що у вашому житті їх не вистачає.

Але відчуття сенсу та задоволення — це ще не все, важливий чинник часу, обмеженого ресурсу. На щастя впливає як інтенсивність і частота відчуттів задоволення й сенсу, так і їх тривалість. Чим довше ми відчуваємо відчуття сенсу та задоволення, тим ми щасливіші.

Іноді ми жертвуємо поточним щастям заради майбутнього. Наприклад, зараз ви можете почуватися менш щасливим, не піддавшись імпульсу й не викуривши свою цигарку, але це зробить вас щасливішим у майбутньому, коли покращає ваше самопочуття. Так негативні емоції в конкретний момент часу допомагають здобути щастя в майбутньому.

На наше щастя впливають події минулого. Спогади про минуле — це важливий досвід щастя зараз. Наприклад, учора ви лягли спати пізніше, розмовляючи на зустрічі з друзями. Вранці ви почуваєтеся втомленим, але задоволення від зустрічі перевищує прикрість від втоми.

Досвід щастя — це те, що допомагає вам орієнтуватися у світі, усвідомлювати правильність чи неправильність своїх дій.

2

Щастя залежить від того, як ви розподіляєте свою увагу

Автор розглядає щастя як виробничий процес. Так само як виробник спрямовує ресурси на створення продукту, так і ви виділяєте на різні дії певну кількість свого часу та перетворюєте на щастя свої доходи, здоров’я та інші ресурси. Ви витрачаєте ресурси як на дії, так і на думки та відволікання. Ми виробляємо своє щастя, розподіляючи свою увагу. Одні й ті самі події по-різному впливають на наше щастя, тому що їх сприйняття залежить від того, скільки уваги ми приділяємо їм у кожній конкретній ситуації.

Отже, щастя залежить не стільки від того, що ви робите, як від того, на що ви звертаєте увагу. Так, здоров’я, хороша робота, пристойний достаток, відсутність проблем у сім’ї будуть джерелом щастя тільки в тому випадку, якщо ви свідомо звертатимете на них увагу. Якщо ви не помічаєте навколишніх благ або звикаєте у всьому вишукувати недоліки, то навіть найзначніші досягнення та матеріальні цінності не допоможуть вам почуватися щасливим. Здебільшого люди схильні загострювати увагу саме на недоліках або відлітати в думках якомога далі від теперішнього моменту, минулого чи майбутнього. Ми більше концентруємося на тому, чого ми не маємо, не думаючи про те, що нам дано. Такі думки, а також жаль про щасливе минуле і тривогу про майбутнє стають джерелом незадоволеності та заважають почуватися щасливим, коли для цього є всі підстави та можливості.